Большая синагога (Луцк)

Вы находитесь на сайте "Архив статей из ЭЕЭ и статей на еврейские темы из Википедии"

(Различия между версиями)
Перейти к: навигация, поиск
(Перенаправление на ej:Большая синагога (Луцк))
 
(14 промежуточных версий не показаны.)
Строка 1: Строка 1:
-
{{О_статье| ТИП СТАТЬИ  = 2
+
#redirect [[:ej:Большая синагога (Луцк)]]
-
| АВТОР1  =
+
-
| АВТОР2 =
+
-
| АВТОР3 =
+
-
| СУПЕРВАЙЗЕР =
+
-
| ПРОЕКТ =
+
-
| ПОДТЕМА =
+
-
| КАЧЕСТВО  =
+
-
| УРОВЕНЬ  =
+
-
| ДАТА СОЗДАНИЯ  =
+
-
| ВИКИПЕДИЯ =
+
-
| НЕОДНОЗНАЧНОСТЬ  =
+
-
}}{{Значения|Большая синагога}}
+
-
{{Достопримечательность
+
-
|Тип                      =
+
-
|Русское название        = Большая хоральная синагога
+
-
|Оригинальное название    =
+
-
|Изображение              = Łuck synagoga 1.jpg
+
-
|Подпись изображения      =
+
-
|Ширина изображения      = 195 px
+
-
|Статус                  =
+
-
|Страна = {{UKR}}
+
-
|Название местоположения = [[Луцк]]
+
-
|Местоположение = Улица Данилы Галицкого, 33
+
-
  |lat_dir = N |lat_deg = 50 |lat_min = 44 |lat_sec = 09
+
-
  |lon_dir = E |lon_deg = 25 |lon_min = 19 |lon_sec = 07
+
-
  |region    =
+
-
  |CoordScale =
+
-
|Координаты =
+
-
|Конфессия = [[Иудаизм]]
+
-
|Тип здания = [[синагога]]
+
-
|Архитектурный стиль = Ренессанс
+
-
|Автор проекта =
+
-
|Строитель =
+
-
|Основатель =
+
-
|Первое упоминание =
+
-
|Основание =
+
-
|Основные даты =
+
-
|Упразднён =
+
-
|Начало строительства = 1626
+
-
|Окончание строительства = 1629
+
-
|Здания = {{Достопримечательность/Здания||||||}}
+
-
|Известные обитатели =
+
-
|Состояние =
+
-
|Сайт =
+
-
|Commons = Great Synagogue in Lutsk
+
-
}}
+
-
 
+
-
'''Большая хоральная синагога''' — старая ренессансная [[синагога]] с оборонной башней; достопримечательность архитектуры национального значения, расположенная в городе [[Луцк]] на улице Данилы Галицкого в историко-культурном заповеднике "Старый Луцк". Синагога была построена в 1620-х годах в центре одного из [[Штетлы (Луцк)|еврейских штетлов Луцка]].
+
-
 
+
-
Долгое время выполняла роль религиозного, образовательного и общественного центра луцких евреев. Кроме того, объект выполнял оборонительные функции. Храм был частично уничтожен в 1942 году и частично восстановлен в 1970-х годах. Сейчас используется как помещение спортивного клуба.
+
-
 
+
-
== Исследования синагоги ==
+
-
Первые известные исследования, или просто описания, воспоминания, которые касались большой синагоги в Луцке, происходят еще с середины XIX века. Так, Тадеуш Стецкий писал о синагоге в 1876 году. Главное отличие от позднее установленных сведений заключалась в том, что автор считал это сооружение построенной еще в правление Витовта в Великом княжестве Литовском.<ref>Stecki T. Łuck starożytny i dziesiejszy.&nbsp;— Kraków, 1876.&nbsp;— s. 219</ref>
+
-
 
+
-
В этом же веке были ещё воспоминания, которые не отличались глубиной исследования, поэтому не внесли ничего существенного. Это работы Владимира Антоновича, Ореста Левицкого<ref>Левицкий О. Луцкая старина // Чтения в историческом обществе Нестора Литописца, т.5, отд. 2,&nbsp;— К, 1891&nbsp;— с.54-90</ref> и Николая Петрова.<ref>Н. Петров. Волынь. Исторические судьбы Юго-Западного края (издано П.&nbsp;Н.&nbsp;Батюшковым). СПб, 1888, с.99</ref> Так, Антонович писал о том, что видел на одной из стен кирпич с надписью, которая гласила о второй половине XV века. Однако поздним авторам кирпича с такой надписью найти не удалось.
+
-
+
-
Впервые детальное обследование объекта сделал Алексей Мердер в 1910 году, поддерживавший мнение предыдущих авторов.<ref>Мердер О. Древности Луцка и его прошлое. // Военно-исторический вестник. К., 1910, №&nbsp;9-10, с.35-48</ref> Он провёл небольшую разведку истории синагоги, а также описал её архитектурные особенности. Однако, по современным представлениям, Мердер допустил ошибки, так как выдвинул несколько абсолютно необоснованных утверждений, а также некритически принял сведения о синагоге предыдущих авторов.
+
-
 
+
-
В то время было уже очень много авторов, которые писали про синагогу, обычно повторяя других. Тем не менее [[Балабан, Меир|Меир Балабан]] впервые опубликовал сведения, которые кардинально изменили хронологию синагоги.<ref>Majer Bałaban. Bóżnice obronne na wschodnich kresach Rzeczypospolitej. // Nowe Życie, Warszawa, 1924</ref>,<ref name="majer">Majer Bałaban. Karaici w Polsce. V. Łuck //Nowe Życie, Warszawa, 1924, №&nbsp;3, s.323</ref> А Збигнев Ревский впервые сообщил о подземелье здания.<ref name="rewski">Zbigniew Rewski. Z zabytków Wołynia // Znicz, 1936, №&nbsp;6, s.85-86</ref>
+
-
 
+
-
Исследователем, который внёс существенно новые данные, был Леонид Маслов. В 1930-х годах вышла серия его работ, где среди прочего рассматривалась луцкая синагога. Он подтвердил сведения Балабана о хронологии и уточнил их, сделав архитектурное описание здания.<ref>Маслов Леонід. Архітектура старого Луцька. Львів, 1939, с.35-36</ref>. После [[Вторая мировая война|Второй мировой войны]] синагога упоминалась в нескольких советских и польских изданиях. Некоторые украинские издания<ref>Логвин Н.&nbsp;Г.&nbsp;По Україні. Стародавні мистецькі пам'ятки. К., 1968, с. 155</ref>,<ref>Памятники архитектуры и градостроительства Украинской ССР. Т2. К., 1985, с.53</ref> были очень низкого качества, поскольку переписывали ошибки, аргументированно отброшенные уже межвоенными авторами.
+
-
 
+
-
Синтез всех исследований, их анализ и выдвижение гипотез по поводу ещё не рещённых вопросов по истории и архитектуре памятника проделал Ростислав Метельницкий в 2001 году. <ref name="метел">Метельницький Р. Деякі сторінки єврейської забудови Луцька.&nbsp;— К.: Дух і літера, 2001.&nbsp;— с.85-133 ISBN 966-72-73-16-4</ref>
+
-
 
+
-
== История ==
+
-
См. [[Луцк (еврейская община)]]
+
-
 
+
-
=== Первые синагоги в городе ===
+
-
Первые упоминания о евреях в [[Луцк]]е относятся ещё к 1388 году, когда литовский великий князь Витовт дал привилегию всем евреям княжества. Обычно евреи занимались сбором налогов, торговлей, держали пивоварни, различные цехи.
+
-
 
+
-
О существовании [[синагоги]] в городе свидетельствует уведомление о присутствии еврейского [[раввин]]а на съезде европейских монархов в 1429 году.<ref>Małuszyński Marian. Łuck w wiekach srednich. 1939. Машинопис. ЛДІКЗ</ref>
+
-
 
+
-
В 1506 году после десятилетнего изгнания из княжества Литовского евреи Луцка получили от короля Сигізмунда I привилегию, включавшую отмену подати в размере 12 коп за деревянную синагогу. Это диктовалось и без того сложным положением евреїв после возвращения в город.<ref name="JE">[http://www.jewishencyclopedia.com/view.jsp?artid=632&letter=L Lutsk by Herman Rosenthal in JewishEncyclopedia.com]</ref>
+
-
 
+
-
В XVI веке было уже несколько малых синагог в городе.<ref>В.Денисюк. Луцьку&nbsp;— 920 років: історико-краєзнавчі нариси.&nbsp;— Луцьк, 2005</ref> Например, в 1569 году король Сигизмунд II Август приказал луцкому старосте Корецькому снять замки с синагоги и випустить євреев-должников.<ref>Русско-еврейский архив. Т.1. Документы и регистры к истории литовских евреев (1338—1550), изданные С.&nbsp;А.&nbsp;Бершадским. СПб, 1882, с.68-69</ref>
+
-
 
+
-
В 1600 году еврейская община Луцка получила привилегию от короля Сигізмунда ІІІ на право самоуправления в [[Еврейские кварталы|єврейском квартале]] города. Исследователи высказывают предположение, что уже со второй половины XVI века в городе была построена синагога, которая сгорела во время татарского набега в 1617 году. Возможно, на её руинах потом строилась новая.<ref>Луцьк. Історико-архітектурний нарис. Б.Колосок, Р.Метельницький&nbsp;— Київ, 1990.&nbsp;— с.48, 100—102 ISBN 5-7705-0007-7</ref>
+
-
 
+
-
=== Строительство синагоги ===
+
-
 
+
-
==== Основатели ====
+
-
Поскольку после нападения татар на Луцк в 1617 году место, включая еврейский квартал, было разрушено, появилась потребность восстановления. Сегодня еще не установлено, кто именно финансировал строительство, но вероятно, что к этому причастна вся община при поддержке [[люблин]]ского Ваада и богатых еврейских семей, которые в то время в городе точно были.<ref name="метел"/> Документальных подтверджений этому пока не найдено. Похожего мнения придерживается Фанні Красинська,<ref name="krasz">Kraszyńska Fanny. Żydzi Łuccy do końca XVII w. // Rocznik Wołyński. T. VII. Równe, 1938, s.139-178</ref> что строительство синагоги профинансировали несколько десятков луцких еврейских семей. Всего на строительство (матераали, работа, прочие расходы) было потрачено около 14 000 злотых.
+
-
 
+
-
==== Процесс строительства ====
+
-
Пока ещё неизвестно, кто именно проектировал сооружнеие, кто был архитектором и производителем работ. Вследствии схожести архитектурных элементов синагоги, Братской церкви и Луцкой башни в Остроге виссказывается предположение, что проиводитель работ был один и тот же. Строителями могли быть малярные цехи [[Люблин]]а или [[Львов]]а.<ref name="метел"/>
+
-
 
+
-
5 мая 1626 года король Сигизмунд ІІІ дал привилегию луцким евреям на постройку каменной синагоги и новой школы на тому месте, где стояла старая. Однако строительству чинились препятствия. Монахи луцкого доминиканского ордену, монастырь с костёлом которых находился рядом в соседнем латинском квартале Луцка, жаловались, чтоо синагога может стать выше их костёла, нарушив композиционную структуру южной части города. Согласно церковному праву, синагоги не могли быть выше костёлов. Точно не известно, задержалось ли строительство из-за этой помехи. Однако в 1628 году король издал новую привилегию, которая подтвердила предыдущую.<ref>Adam Wojnicz. Łuck na Wołyniu,&nbsp;— Łuck, 1922&nbsp;— s.39-42</ref>:
+
-
 
+
-
{{Цитата||Зигмунд ІІІ и т.д. Как мы уже дали Года Божьего 1626 дня 5 месяца мая привилегию нашу на вольное сложение божницы, где раньше стояла старая школа, евреям из нашего Луцка, так и теперь в связи с той нашей нашей привилегией, получили точные сведения, что названная божница костёлу отцов Доминикан на таком расстоянии не мешает и для обороны города нужна, дозволяем её до конца сложить, однако тем способом, ... чтобы противодействовала татарскому нашествию и костёлов тамошних высотою не превышала.}}
+
-
 
+
-
Кроме того, ввиду большой потребности в обороне города в частности и районов королевства вообще, привилегия ставила требование около синагоги построить оборонную башню, поставить там пушку и оборонять евреев Луцка вместе со всеми жителями, если в этом возникнет военная потребность. Дело закончилось в королевском суде победой еврейской общины. Суд постановил, что высота синагоги не мешает монастырю.<ref name="krasz"/>
+
-
 
+
-
=== Дальнейшая история ===
+
-
[[Файл:ЛуцькЄвреїХІХ.jpg|250px|right|thumb|Пётр Диаментовский. Синагога в Луцке (фрагмент), 1872; источник Википедии -  http://www.grafiteria.com.pl/en/p/711-boznica-w-lucku]]
+
-
 
+
-
Новопостроенная синагога сосотояла из следующих частей.
+
-
* Основным помещением был кубичеческий молитвенный зал в стиле "итальянско-польского ренессанса"<ref>[[Мечислав Орлович|Mieczysław Orłowicz]]. Ilustrowany przewodnik po Wołyniu. Łuck 1929</ref> с толщиной стен до 1.5 м с двумя одноэтажными пристройками: для женщин и для школы.
+
-
* На южном углу молитвенного зала была построена башня военного назначения с бойницами по требованию короля. Башня могла входить в одно из оборонных колец тогдашнего Луцка.<ref>Терський С. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ Х—XV ст.&nbsp;— Львів, 2006.&nbsp;— с.74 ISBN 978-966-553-660-4</ref> В ней, в частности, помещался небольшой арсенал.
+
-
 
+
-
В первые годы деятельности новой синагоги при ней была открыта [[йешива]]. Таким образом, синагога стала играть как оборонную, так и градостроительную, и религиозно-просветительскую роль.
+
-
 
+
-
Новая каменная синагога стала одним из объектов, которые существенно изменили архитектурный облик тогдашнего Луцка, ведь в первой половине XVII века на островной части города были построены многочисленные здания для католической церкви.
+
-
 
+
-
В 1648 году город подвергся нападению казаков. В этих событиях синагога сыграла оборонную роль. Так, известно про нанятый еврейской общиной военный отряд, который защищал еврейский квартал с синагогой. Однако город не выдержал нападения. Были ограблены луцкие дома, костёлы и убито много людей.<ref name="JE"/>
+
-
[[Файл:ЛуцькСинагогаХІХ.jpg|250px|left|thumb|Луцкая синагога. Картина Петра Диаментовского, 1872 год. Википедия на основании оригинала на http://www.board.lutsk.ua]]
+
-
<!--
+
-
 
+
-
Чисельність єврейської громади Луцька постійно зростала. Більше того, постійно зростали темпи збільшення мешканців. Так, У 1648 році в місті проживало близько 525 євреїв<ref name="krasz"/>. А в другій половині [[XVIII]] століття вже близько 1331 чоловік<ref name="majer"/>. Це змусило трохи розширити головні єврейські споруди. Найімовірніше, саме в XVIII столітті була зроблена добудова другого поверху бокових приміщень синагоги, які використовувалися для єшиви та жінок. Це дозволило збільшити використовувану площу на 230 м².
+
-
 
+
-
У [[1869]] році синагога постраждала від пожежі. Відновлення почалося лише через 15 років і тривало до [[1886]] року. У [[1881]] році рабином був складений список усіх синагог і молитовних будинків Луцька. Цей список зберігся і є важливим джерелом дослідження. Із другої половини [[XIX]] століття на території навколо синагоги містилися й інші єврейські побудови загального користування. Це були [[лазня]] та [[шпиталь]]. Крім того, навколо розташовувалися й інші синагоги, кількість яких із цього часу в Луцьку почала стрімко зростати і сягнула згодом кількох десятків.
+
-
 
+
-
[[Файл:ЛуцькСинагогаПошт.jpg|міні|праворуч|200пкс|Синагога на початку ХХ століття]]
+
-
Внаслідок певних економічних та юридичних особливостей устрій життя єврейської громади Луцька із другої половини XIX століття почав змінюватися. З'явилися нові [[штетл]]и зі своїми синагогами. Тогочасні тенденції призводили до територіального та громадського розпорошення громади. У штетлі з давньою назвою ''Жидівщина'', в центрі якого містилася оборонна синагога, проживали тільки бідні євреї. Забудова була густа, зазвичай дерев'яна з поганими умовами побуту. Все це призвело до того, що колись головна синагога перестала грати роль центру єврейського життя міста. Так, на початку [[ХХ]] століття вибори правління Головної синагоги зривалися кілька разів через відсутність виборців<ref name="метел"/>. А [[8 червня]] [[1910]] року парафіяни синагоги писали до міської управи:
+
-
 
+
-
{{Цитата| {{text|З моменту відмови від своїх обов'язків старости Глікліха та скарбника Збара в Синагозі утворився цілковитий безлад: все рухоме майно, серед якого є дорогоцінності та антикварні речі, піддано сваволі, надходження пожертв не занотовуються, невідомо скільки їх надійшло і на що вони витрачені, а також відбувається інший безлад, властивий лише за відсутності належних господарів.}} }}
+
-
 
+
-
Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] синагога була трохи пошкоджена обстрілами. У [[1936]] році за фінансової підтримки [[Волинське воєводство (II Річ Посполита)|воєводського]] уряду відбувся ремонт споруди. Зробили [[реставрація|реставрацію]] входу в підземелля, відновили вікна та деякі інші деталі. Архітекторами були С. Словіковський та З. Ревський<ref name="rewski"/>.
+
-
 
+
-
=== Знищення ===
+
-
 
+
-
==== Перший етап ====
+
-
 
+
-
[[Файл:ЛуцькСинагогаРуй.jpg|міні|праворуч|200пкс|Зруйнована війною синагога]]
+
-
У [[Друга світова війна|Другу світову війну]] Волинь вступила у вересні [[1939]] року, проте за 2 з половиною тижні була [[анексія|анексована]] до [[СРСР]], тому військові дії в Луцьку відтягнулися на кілька років. У [[1942]] році місто було окуповане німецькими військами. Вони створили на території міста 3 єврейські [[гетто]]. Все єврейське населення міста було піддане нападу, помешкання та громадські споруди понівечені, знищені. Одне із гетто включало колишній район ''Жидівщини'', де знаходилася і Головна синагога. У серпні та вересні 1942 року близько 17 000 в'язнів гетто були розстріляні. Тоді ж була закладена [[вибухівка]] в головну синагогу. Поки що точно не відомо, в який день відбувся вибух. Було повністю знищено двоповерхові приміщення, місцями дах молитовного залу й [[аттик]], сам зал сильно зруйнований, вежа майже не зазнала руйнувань, втративши тільки верхні [[перекриття]].
+
-
 
+
-
Проте [[біма]] та внутрішнє декорування стін ще добре збереглися, згідно з описом [[1946]] року<ref>Лопушинська О. Справка для комісії Держбуду УРСР. 1946&nbsp;р. (машинопис)</ref>.
+
-
 
+
-
==== Другий етап ====
+
-
 
+
-
[[Файл:ЛуцькСинагогаІнтРуїни.jpg|міні|праворуч|200пкс|Руїни інтер'єру]]
+
-
Збереженням пам'ятки ніхто не займався, і протягом наступних 30 років вона повільно руйнувалася від природних явищ та спрямованих людських дій. У [[1955]]—[[1956]] роках Республіканською науково-реставраційною виробничою майстернею був складений технічний проект та робочі креслення консервації пам'ятки. Проте нічого зроблено не було. Оглядачі споруди у [[1959]] році зазначали, що багато з того, що ще зберігалося у [[1956]] році, вже нема. В наступні роки продовжувалася руйнація. Так, підземелля частково були засипані сміттям, [[захід]]на стіна майже розібрана, з інтер'єру зникла біма, ліпнина, декоративні елементи. Зрештою, об'єкт був викреслений зі списку пам'яток архітектури, які охороняються державою.
+
-
 
+
-
==== Третій етап ====
+
-
 
+
-
На початку [[1970]]-х років міською адміністрацією було вирішено знову закласти вибухівку під єврейську руїну для наочних навчань із [[Цивільна оборона|цивільної оборони]]. За кілька днів до вибуху головний архітектор області Н. Санжаров повідомив про акцію Держбуд, звідки негайно була відправлена [[телеграма]] до відповідальних осіб про заборону підриву.
+
-
 
+
-
Аби хоч якось зберегти пам'ятку старовини, було розроблено проект із перетворення руїн у [[спорт]]ивний клуб. Проект і його втілення реалізувалися у [[1976]]—[[1977]] роках. [[Архітектор]]&nbsp;— [[Метельницький Ростислав Георгійович|Ростислав Метельницький]]. Швидкі темпи виконання робіт не дозволили провести наукові дослідження руїн, також остаточно було втрачено внутрішній [[поліхромія|поліхромний]] [[декор]], збережений на той час на 30%, була здійснена прибудова спортивного залу із південного боку колишньої синагоги. Крім того, в обхід проекту було отиньковано кам'яним [[тиньк]]ом всю споруду з вежею, хоча це суперечило принципам реставрації. Фігурний [[гребінь]] над [[карниз]]ом відновленим не був.
+
-
 
+
-
Третій етап знищення пам'ятки все ж мав і позитивні сторони. Їхня суть полягає в наступному: руйнування споруди було зупинено; було відновлено декоративний [[фриз]] з аттиком, які частково надали синагозі колишнього вигляду; добудова спортивного залу навмисно була зроблена так, щоб заховати її за основним об'ємом будівлі; колишній синагозі повернули статус пам'ятки архітектури.
+
-
 
+
-
== Сучасний стан ==
+
-
 
+
-
[[Файл:ЛуцькГалСин.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Синагога в кінці вулиці]]
+
-
Синагога використовується спортивним клубом «Динамо». В молитовному залі влаштовано спортивний зал. Розташована в кінці прямолінійної ділянки [[Вулиця Данила Галицького (Луцьк)|вулиці Данила Галицького]] в [[Історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»|історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк»]]. Сучасні дослідження пам'ятки не проводяться, або про такі не відомо. Останньою роботою, яка охопила історичний та архітектурний аспект синагоги від перших авторів і до сучасних, стала праця Ростислава Метельницького «Деякі сторінки єврейської забудови Луцька» у [[2001]] році. Питання про передачу луцьким євреям колишньої синагоги не піднімається.
+
-
 
+
-
=== Пам'ять ===
+
-
 
+
-
Пам'ять про луцьку Велику синагогу підтримується закордонними дослідниками та музейниками. Так, у музеї єврейської діаспори Бет-Атфуцот<ref>[http://www.bh.org.il/database-article.aspx?77582 The Great Synagogue of Lutsk by Haim F. Ghiuzeli]</ref> в [[Тель-Авівський університет|Тель-Авівському університеті]] зберігається макет синагоги, якою вона була до другої половини XIX століття. На макеті відображено елементи, які після цього часу з певних причин були втрачені. У Центрі єврейського мистецтва<ref>[http://cja.huji.ac.il/home_page.html The center of jewish art]</ref> [[Єврейський університет|Єврейського університету]] в [[Єрусалим]]і є електронна 3D-модель<ref>[http://www.facebook.com/media/set/?set=a.10150119782995240.319166.312432990239&type=1 CJA Documentation of Synagogue in Lutsk, Ukraine]</ref> [[екстер'єр]]у та [[інтер'єр]]у синагоги.
+
-
 
+
-
[[30 травня]] [[1995]] року на стіні колишньої синагоги встановлено пам'ятний знак загиблим євреям Луцька, де також коротко розповідається про будівництво споруди.
+
-
 
+
-
=== Невирішені проблеми ===
+
-
 
+
-
Не зважаючи на півторастолітні дослідження синагоги, залишається кілька важливих питань, які ще не вирішені.
+
-
 
+
-
* Не відомо, чи були на місці синагоги якісь інші споруди. Для цього припущення є кілька підстав. По-перше, існують непідтверджені (але і не спростовані) відомості про те, що король [[Казимир IV Ягеллончик]] передав луцьким євреям приміщення колишнього арсеналу, який розташовувався на місці теперішньої синагоги. По-друге, при первинному архітектурному огляді виявилося, що північно-східна стіна має вкраплення іншої споруди з інакшим кольором цегли, характером кладки. По-третє, під синагогою є підземелля, також не досліджені. Частина з них має таке розташування, як у жодній іншій оборонній синагозі<ref name="rewski"/>. Це може пояснюватися тим, що синагога частково стоїть на якійсь попередній споруді. Детальних досліджень зроблено не було, тому фахові висновки щодо будівельного спадку від іншої невідомої споруди відсутні.
+
-
 
+
-
* Питання про те, хто був архітектором, виконавцем робіт, також залишається відкритим.
+
-
 
+
-
* Хоча є певні припущення дослідників про фінансові можливості луцьких євреїв часів будівництва синагоги, але документально не встановлено, хто ж фінансував проект.
+
-
 
+
-
* Крім того, є ряд дрібніших питань: де був первинний вхід, коли втратився гребінь на аттику та інші.
+
-
 
+
-
== Архітектура ==
+
-
 
+
-
=== Стилістика ===
+
-
 
+
-
[[Файл:ЛуцькСинагогаПлан.jpg|міні|ліворуч|150пкс|План]]
+
-
Загалом колишня синагога є кубічною спорудою із прибудованою, але конструктивно з'єднаною вежею. [[Архітектура]] споруди є [[ренесанс]]ною. Їй притаманна раціональна ясність, лаконічність форм, стриманість у декорі. У зовнішньому вигляді нема елементів, які однозначно вказують на релігійний характер споруди. Це пояснюється тим, що давні синагоги виконували ще й громадські функції, що відображалося на стилістиці<ref>Овсійчук В.&nbsp;А.&nbsp;Українське мистецтво другої половини XVI&nbsp;— першої половини XVII ст.&nbsp;— К., 1985&nbsp;— с.48</ref>. Синагога була чотиридільною із нестандартним [[склепіння]]м. Після ремонту [[1970]]-х років перекриття стало плоским.
+
-
 
+
-
=== Екстер'єр ===
+
-
 
+
-
[[Файл:ЛуцькСинагогаЕл.jpg|міні|праворуч|150пкс|Архітектурний елемент]]
+
-
До знищення 1942 року синагога була майже [[квадрат]]ною в плані з розмірами 25х25 м. Ця споруда складалася із чотирьох основних частин: молитовного залу для чоловіків, двох бічних приміщень для жінок та навчання, оборонної вежі. Висота молитовного залу, який зберігся та був відновлений, становить 14 м. Товщина стін&nbsp;— 1,5 м. Розміри молитовного залу становлять 14х16 м. Висота вежі&nbsp;— 17,4 м. На кожному із чотирьох [[фасад]]ів головна частина споруди має по 2 вікна із дуговим завершенням. Крім того, на південно-західному та північно-західному фасадах є вікна менших розмірів, які раніше були внутрішніми проходами у споруді до знищення приміщень для навчання та жінок. Тому ніякої первинної архітектурної ролі ці отвори не грають. До південно-східного фасаду прибудований ще один спортивний зал. Башта має кутові [[пілястри]], круглі бійниці, різної форми вікна. Вежа та молитовний зал обрамлені по периметру [[аттик]]овим [[фриз]]ом з [[кіль|кілеподібними]] [[ніша]]ми, форма яких більше ніде не повторюється. В аттику є бійниці<ref name="метел"/>.
+
-
 
+
-
Загалом споруда покрита грубим кам'яним тиньком.
+
-
 
+
-
=== Первинний інтер'єр ===
+
-
Стіни інтер'єру по висоті були розділені на 3 яруси: перший утворювався входами до молитовного залу з інших приміщень. Другий ярус утворювався декоративним фризом із нішами, як на аттику зовнішніх фасадів. На другому ярусі розташовувалася [[ліпнина]] та написи з [[Тора|Тори]]. Третій ярус формували по дві на кожній стіні [[арка|арки]], що утворювали склепіння. В арках&nbsp;— вікна, а також декоративна ліпнина над [[Арон Га-кодеш]]ем. Яруси були розділені між собою горизонтальними лініями, які бігли вздовж стін по [[периметр]]у. В центрі залу стояла чотиристовпна [[біма]] з розмірами у плані 3,6х3,6 м, на яку спиралися 4 хрестові склепіння. Восьмикутні стовпи біми вгорі з'єднувалися арками. [[Архівольт]] арок оздоблений [[орнамент]]ом. У залі знаходилися дерев'яні [[Різьблення по дереву|різьблені]] меблі. Сидячі місця були розраховані на 260 людей<ref name="метел"/>.
+
-
 
+
-
Найпишніше була оздоблена стіна з Арон Га-кодешем, де містилися сувої Тори. Декор цієї стіни змінювався. Найімовірніше, зміна відбулася після Першої світової війни.
+
-
 
+
-
=== Підземелля ===
+
-
 
+
-
Хоча факт існування підземель під синагогою був введений в науковий обіг ще в [[1930]]-х роках, але з того часу їх не було досліджено. Перший і найповніший опис зробив Збігнєв Ревський<ref name="rewski"/>:
+
-
 
+
-
{{Цитата| {{text|Ті широкі підземні коридори, які оточують фундаменти головного корпусу з двох сторін ... спочатку були освітлені віконцями в люнетах, котрі видно з підземної сторони, але закриті ззовні з південно-східної сторони цоколем, а від сторони площі — нашаруванням ґрунту. ...Коридори ті спочатку були сполучені з системою укріплень міста.}} }}
+
-
 
+
-
Після 1942 року, коли вибухівкою було знищено двоповерхове приміщення із південно-західного боку, утворилася дірка у склепінні підземель, яку було видно знадвору. Відкритий підземний об'єм був засипаний сміттям і не досліджувався. Башта та підземелля конструктивно поєднані, отже, найімовірніше, зводилися в один час. Проте багато інших особливостей дають підстави припускати, що теперішня підземна частина є архітектурним спадком від якоїсь іншої попередньої споруди, принаймні, частково. Дослідження саме підземель синагоги має великий потенціал у вирішенні ще не розв'язаних проблем історії та архітектури цілої споруди.
+
-
-->
+
-
 
+
-
== Другие названия синагоги ==
+
-
* Главная синагога
+
-
* Старожытна синагога
+
-
* Мурована синагога
+
-
* Малый замок
+
-
* Божныця
+
-
 
+
-
== Галерея ==
+
-
<center>
+
-
<gallery>
+
-
File:ЛуцькСинагогаГол.jpg|Общий вид
+
-
File:ЛуцькСинагогаІнт2.jpg|Бима
+
-
File:ЛуцькСинагогаІнт.jpg|Арон hа-кодеш
+
-
File:ЛуцькСинагогаВис.jpg|Вид со стены замка Любарта
+
-
File:ЛуцькСинагогаЗнак.jpg|Памятный знак
+
-
File:Lutsk synagogue model1.jpg|Макет синагоги из Тель-Авивского университета
+
-
<!-- File:CJA (Lutsk).jpg|Электронная 3D-модель синагоги из Центра еврейского искусства -->
+
-
</gallery>
+
-
</center>
+
-
 
+
-
== См. также ==
+
-
* [[Кенасса в Луцке|Караимская кенаса Луцка]]
+
-
* [[Синагоги Луцка]]
+
-
* [[Штетлы Луцка]]
+
-
<!--
+
-
|дата_зруйнування = [[1942]]
+
-
|дата_відбудови = [[1976]]—[[1977]]
+
-
-->
+
-
 
+
-
== Литература ==
+
-
* Kraszyńska Fanny. Żydzi Łuccy do końca XVII w. // Rocznik Wołyński. T. VII. Równe, 1938, s.139-178
+
-
* Маслов Леонід. Архітектура старого Луцька. Львів, 1939, с.35-36
+
-
* Метельницький Р.Г. Деякі сторінки єврейської забудови Луцька. — К.: Дух і літера, 2001. — с.85-133 ISBN 966-72-73-16-4
+
-
* Терський С. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ Х—XV ст. — Львів, 2006. — с.74 ISBN 978-966-553-660-4
+
-
* Adam Wojnicz. Łuck na Wołyniu — Łuck, 1922 — s.39-42
+
-
 
+
-
== Источники и ссылки ==
+
-
<!-- {{Commonscat|Great Synagogue in Lutsk}} -->
+
-
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Велика_синагога_(Луцьк) Статья "Велика синагога (Луцьк)" в украинском разделе Википедии]
+
-
 
+
-
== Примечания ==
+
-
{{примечания}}
+
-
 
+
-
{{judaism-stub}}
+
-
{{Link GA|uk}}
+
-
 
+
-
{{WikiCopyRight}}
+
-
[[Категория:Евреи и иудаизм по городам]]
+
-
[[Категория:Синагоги Украины]]
+

Текущая версия на 21:22, 5 ноября 2013

  1. redirect ej:Большая синагога (Луцк)
Источник — «http://www.jearc.info/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%B0_(%D0%9B%D1%83%D1%86%D0%BA)»
Личные инструменты
 

Шаблон:Ежевика:Рубрики

Навигация