Большая синагога (Луцк)

Вы находитесь на сайте "Архив статей из ЭЕЭ и статей на еврейские темы из Википедии"

(Различия между версиями)
Перейти к: навигация, поиск
(Перенаправление на ej:Большая синагога (Луцк))
 
(18 промежуточных версий не показаны.)
Строка 1: Строка 1:
-
{{О_статье| ТИП СТАТЬИ  = 2
+
#redirect [[:ej:Большая синагога (Луцк)]]
-
| АВТОР1  =
+
-
| АВТОР2 =
+
-
| АВТОР3 =
+
-
| СУПЕРВАЙЗЕР =
+
-
| ПРОЕКТ =
+
-
| ПОДТЕМА =
+
-
| КАЧЕСТВО  =
+
-
| УРОВЕНЬ  =
+
-
| ДАТА СОЗДАНИЯ  =
+
-
| ВИКИПЕДИЯ =
+
-
| НЕОДНОЗНАЧНОСТЬ  =
+
-
}}{{Значения|Большая синагога}}
+
-
{{Достопримечательность
+
-
|Тип                      =
+
-
|Русское название        = Большая хоральная синагога
+
-
|Оригинальное название    =
+
-
|Изображение              = Łuck synagoga 1.jpg
+
-
|Подпись изображения      =
+
-
|Ширина изображения      = 195 px
+
-
|Статус                  =
+
-
|Страна = {{UKR}}
+
-
|Название местоположения = [[Луцк]]
+
-
|Местоположение = Улица Данилы Галицкого, 33
+
-
  |lat_dir = N |lat_deg = 50 |lat_min = 44 |lat_sec = 09
+
-
  |lon_dir = E |lon_deg = 25 |lon_min = 19 |lon_sec = 07
+
-
  |region    =
+
-
  |CoordScale =
+
-
|Координаты =
+
-
|Конфессия = [[Иудаизм]]
+
-
|Тип здания = [[синагога]]
+
-
|Архитектурный стиль = Ренессанс
+
-
|Автор проекта =
+
-
|Строитель =
+
-
|Основатель =
+
-
|Первое упоминание =
+
-
|Основание =
+
-
|Основные даты =
+
-
|Упразднён =
+
-
|Начало строительства = 1626
+
-
|Окончание строительства = 1629
+
-
|Здания = {{Достопримечательность/Здания||||||}}
+
-
|Известные обитатели =
+
-
|Состояние =
+
-
|Сайт =
+
-
|Commons = Great Synagogue in Lutsk
+
-
}}
+
-
 
+
-
'''Большая хоральная синагога''' — старая ренессансная [[синагога]] с оборонной башней; достопримечательность архитектуры национального значения, расположенная в городе [[Луцк]] на улице Данилы Галицкого в историко-культурном заповеднике "Старый Луцк". Синагога была построена в 1620-х годах в центре одного из [[Штетлы (Луцк)|еврейских штетлов Луцка]].
+
-
 
+
-
Долгое время выполняла роль религиозного, образовательного и общественного центра луцких евреев. Кроме того, объект выполнял оборонительные функции. Храм был частично уничтожен в 1942 году и частично восстановлен в 1970-х годах. Сейчас используется как помещение спортивного клуба.
+
-
 
+
-
== Исследования синагоги ==
+
-
Первые известные исследования, или просто описания, воспоминания, которые касались большой синагоги в Луцке, происходят еще с середины XIX века. Так, Тадеуш Стецкий писал о синагоге в 1876 году. Главное отличие от позднее установленных сведений заключалась в том, что автор считал это сооружение построенной еще в правление Витовта в Великом княжестве Литовском.<ref>Stecki T. Łuck starożytny i dziesiejszy.&nbsp;— Kraków, 1876.&nbsp;— s. 219</ref>
+
-
 
+
-
В этом же веке были ещё воспоминания, которые не отличались глубиной исследования, поэтому не внесли ничего существенного. Это работы Владимира Антоновича, Ореста Левицкого<ref>Левицкий О. Луцкая старина // Чтения в историческом обществе Нестора Литописца, т.5, отд. 2,&nbsp;— К, 1891&nbsp;— с.54-90</ref> и Николая Петрова.<ref>Н. Петров. Волынь. Исторические судьбы Юго-Западного края (издано П.&nbsp;Н.&nbsp;Батюшковым). СПб, 1888, с.99</ref> Так, Антонович писал о том, что видел на одной из стен кирпич с надписью, которая гласила о второй половине XV века. Однако поздним авторам кирпича с такой надписью найти не удалось.
+
-
[[Файл:Метельницький Ростислав Георгійович архітектор.jpg|150px|right|thumb|Исследователь и архитектор Ростислав Метельницкий]]
+
-
+
-
Впервые детальное обследование объекта сделал Алексей Мердер в 1910 году, поддерживавший мнение предыдущих авторов.<ref>Мердер О. Древности Луцка и его прошлое. // Военно-исторический вестник. К., 1910, №&nbsp;9-10, с.35-48</ref> Он провёл небольшую разведку истории синагоги, а также описал её архитектурные особенности. Однако, по современным представлениям, Мердер допустил ошибки, так как выдвинул несколько абсолютно необоснованных утверждений, а также некритически принял сведения о синагоге предыдущих авторов.
+
-
 
+
-
В то время было уже очень много авторов, которые писали про синагогу, обычно повторяя других. Тем не менее [[Балабан, Меир|Меир Балабан]] впервые опубликовал сведения, которые кардинально изменили хронологию синагоги.<ref>Majer Bałaban. Bóżnice obronne na wschodnich kresach Rzeczypospolitej. // Nowe Życie, Warszawa, 1924</ref>,<ref name="majer">Majer Bałaban. Karaici w Polsce. V. Łuck //Nowe Życie, Warszawa, 1924, №&nbsp;3, s.323</ref> А Збигнев Ревский впервые сообщил о подземелье здания.<ref name="rewski">Zbigniew Rewski. Z zabytków Wołynia // Znicz, 1936, №&nbsp;6, s.85-86</ref>
+
-
 
+
-
Исследователем, который внёс существенно новые данные, был Леонид Маслов. В 1930-х годах вышла серия его работ, где среди прочего рассматривалась луцкая синагога. Он подтвердил сведения Балабана о хронологии и  утонил их, сделав архитектурное описание здания.<ref>Маслов Леонід. Архітектура старого Луцька. Львів, 1939, с.35-36</ref>. После [[Вторая мировая война|Второй мировой войны]] синагога упоминалась в нескольких советских и польских изданиях. Некоторые украинские издания<ref>Логвин Н.&nbsp;Г.&nbsp;По Україні. Стародавні мистецькі пам'ятки. К., 1968, с. 155</ref>,<ref>Памятники архитектуры и градостроительства Украинской ССР. Т2. К., 1985, с.53</ref> были очень низкого качества, поскольку переписывали ошибки, аргументированно отброшенные уже межвоенными авторами.
+
-
 
+
-
Синтез всех исследований, их анализ и выдвижение гипотез по поводу ещё не рещённых вопросов по истории и архитектуре памятника проделал Ростислав Метельницкий в 2001 году. <ref name="метел">[[Метельницький Ростислав Георгійович|Метельницький Р.]] Деякі сторінки єврейської забудови Луцька.&nbsp;— К.: Дух і літера, 2001.&nbsp;— с.85-133 ISBN 966-72-73-16-4</ref>
+
-
<!--
+
-
 
+
-
== История ==
+
-
 
+
-
=== Перші синагоги в місті ===
+
-
 
+
-
[[Файл:Jude-1568.png|міні|ліворуч|150пкс|Євреї. Зображення XVI століття]]
+
-
Перші згадки про євреїв [[Луцьк]]а сягають ще [[1388]] року, коли [[Список князів Великого Князівства Литовського|великий князь]] [[Вітовт]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] надав привілей усім євреям князівства. Зазвичай євреї займалися збиранням податків, торгівлею, тримали пивоварні, різноманітні цехи<ref>{{ЕЄЕ|12517|Луцк}}</ref>. Про існування синагоги в місті свідчить повідомлення про присутність єврейського [[рабин]]а на [[З'їзд європейських монархів у Луцьку|з'їзді європейських монархів]] у [[1429]] році<ref>Małuszyński Marian. Łuck w wiekach srednich. 1939. Машинопис. ЛДІКЗ</ref>. У [[1506]] році після десятирічного вигнання із князівства Литовського євреї Луцька отримали від короля [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда I]] привілей зокрема на ліквідацію податку розміром 12 [[Копа|кіп]] грошей за дерев'яну синагогу. Це диктувалося і без того складним становищем євреїв після повернення до міста<ref name="JE">[http://www.jewishencyclopedia.com/view.jsp?artid=632&letter=L Lutsk by Herman Rosenthal in JewishEncyclopedia.com]</ref>. У [[XVI]] столітті було вже кілька малих синагог у місті<ref>В.Денисюк. Луцьку&nbsp;— 920 років: історико-краєзнавчі нариси.&nbsp;— Луцьк, 2005</ref>. Наприклад, у [[1569]] році король [[Сигізмунд II Август]] наказав луцькому [[староста|старості]] Богушу Корецькому зняти замки з синагоги та випустити євреїв-боржників<ref>Русско-еврейский архив. Т.1. Документы и регистры к истории литовских евреев (1338—1550), изданные С.&nbsp;А.&nbsp;Бершадским. СПб, 1882, с.68-69</ref>.
+
-
 
+
-
У [[1600]] році єврейська громада Луцька отримала привілей від короля [[Сигізмунд ІІІ Ваза|Сигізмунда ІІІ]] на право самоуправління у єврейському кварталі міста. Дослідники висувають думку, що вже з другої половини [[XVI]] століття в місті була мурована синагога, яка згоріла під час [[татари|татарського]] набігу у [[1617]] році. Можливо, на її руїнах згодом будувалася нова<ref>Луцьк. Історико-архітектурний нарис. Б.Колосок, Р.Метельницький&nbsp;— Київ, 1990.&nbsp;— с.48, 100—102 ISBN 5-7705-0007-7</ref>.
+
-
 
+
-
=== Будівництво синагоги ===
+
-
 
+
-
==== Фундатори ====
+
-
 
+
-
Оскільки після нападу татар на Луцьк у 1617 році місто, зокрема єврейський квартал, зазнав руйнації, то постала потреба про відбудову. Сьогодні ще не встановлено, хто саме фінансував будівництво, але ймовірно, до цього долучилася вся громада за підтримки [[люблін]]ського Вааду та багатих єврейських родин, які в той час в місті точно були<ref name="метел"/>. Документальних підтверджень цьому поки не знайдено. Схожу думку висловила Фанні Красинська<ref name="krasz">Kraszyńska Fanny. Żydzi Łuccy do końca XVII w. // Rocznik Wołyński. T. VII. Równe, 1938, s.139-178</ref>, що будівництво синагоги профінансували кілька десятків луцьких єврейських родин. Загалом на будівництво (матеріали, робота, інші витрати) було витрачено близько 14 000 злотих.
+
-
 
+
-
==== Процес будівництва ====
+
-
 
+
-
[[Файл:Sigismund III Vasa.jpg|міні|ліворуч|150пкс|Король [[Сигізмунд ІІІ Ваза|Сигізмунд ІІІ]]]]
+
-
Поки що не відомо, хто саме проектував споруду, хто був архітектором і виконавцем робіт. Внаслідок схожості архітектурних елементів синагоги, [[Архітектурний комплекс Луцького братства|Братської церкви]], [[Луцька брама (Острог)|Луцької брами]] в Острозі висловлюється думка, що виконавець робіт був один і той самий. Будівельниками могли бути мулярські цехи [[Люблін]]а чи [[Львів|Львова]]<ref name="метел"/>.
+
-
 
+
-
[[5 травня]] [[1626]] року король Сигізмунд ІІІ надав привілей луцьким євреям на побудову кам'яної синагоги та нової школи на тому місці, де стояла стара. Однак будівництву чинилися перешкоди. Монахи луцького [[Домініканці (орден)|домініканського ордену]], [[Домініканський монастир (Луцьк)|монастир із костелом]] яких знаходився поруч у сусідньому латинському кварталі Луцька, скаржилися, що синагога може стати вищою за їхній костел, порушивши композиційну структуру південної частини міста. Згідно з [[костел]]ьним правом, синагоги не могли бути вищими за костели. Точно не відомо, чи зупинилося будівництво внаслідок цієї перешкоди. Проте у [[1628]] році король видав новий привілей, який підтвердив попередній<ref>Adam Wojnicz. Łuck na Wołyniu,&nbsp;— Łuck, 1922&nbsp;— s.39-42</ref>:
+
-
 
+
-
{{Цитата| {{text|Зигмунд ІІІ і т.д. Як ми вже дали були Року Божого 1626 дня 5 місяця травня привілей наш на вільне змурування божниці, де раніше стояла стара школа, євреям з нашого Луцька, так і тепер у прихильності до того нашого привілею, отримали певні відомості, що названа божниця костелові отців Домінікан на такій віддалі не перешкоджає і для оборони міста потрібна, дозволяємо її до кінця мурувати, однак тим способом, ... щоб протидіяла татарській навалі і костелів тамтешніх висотою не перевищувала.}} }}
+
-
 
+
-
Крім того, зважаючи на велику потребу в обороні міста зокрема та районів королівства загалом, привілей ставив вимогу поруч синагоги збудувати оборонну вежу, прилаштувати гармату та обороняти євреям Луцьк разом з усіма мешканцями, якщо на те постане військова потреба. Справа закінчилася у королівському суді перемогою єврейської громади. Суд постановив, що висота синагоги не перешкоджає монастирю<ref name="krasz"/>.
+
-
 
+
-
=== Подальша історія ===
+
-
 
+
-
[[Файл:ЛуцькЄвреїХІХ.jpg|міні|праворуч|200пкс|Луцькі євреї біля синагоги. Фрагмент]]
+
-
Нова мурована синагога складалася з таких частин. Основним приміщенням був кубічний молитовний зал «італійсько-польського ренесансу»<ref>[[Мечислав Орлович|Mieczysław Orłowicz]]. Ilustrowany przewodnik po Wołyniu. Łuck 1929</ref> із товщиною стін до 1,5 м з двома одноповерховими прибудовами: для [[жінка|жінок]] та для [[школа|школи]]. На південному куті молитовного залу була збудована оборонна вежа з [[бійниця]]ми за вимогою короля. Вежа могла входити до одного із оборонних кілець тодішнього Луцька <ref>Терський С. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ Х—XV ст.&nbsp;— Львів, 2006.&nbsp;— с.74 ISBN 978-966-553-660-4</ref>. У вежі зокрема містився невеликий [[арсенал]]. В перші роки діяльності нової синагоги при ній була відкрита [[єшива]]. Таким чином, синагога стала відігравати як оборонну, так і містобудівну й релігійно-освітню роль. Нова мурована синагога стала одним із об'єктів, які суттєво змінили архітектурний вигляд тодішнього Луцька, адже в першій половині [[XVII]] століття на острівній частині міста були збудовані [[Товариство Ісуса|єзуїтський]] [[Кафедральний костел святих Петра і Павла (Луцьк)|костел Святих Петра і Павла]], [[Архітектурний комплекс Луцького братства|Хрестовоздвиженська церква]] [[Луцьке братство|Луцького братства]], [[Костел Марії Магдалини та монастир боніфратрів (Луцьк)|костел Марії Магдалини]] [[боніфратри|ордену боніфратрів]].
+
-
 
+
-
У [[1648]] році Луцьк зазнав нападу [[козак]]ів. За цих подій синагога зіграла оборонну роль. Так, відомо про найманий єврейською громадою військовий загін, який захищав єврейський квартал із синагогою. Загалом місто не витримало нападу. Було пограбовано луцькі будинки, костели, та вбито кілька людей<ref name="JE"/>.
+
-
 
+
-
[[Файл:ЛуцькСинагогаХІХ.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Синагога в середині XIX століття]]
+
-
Чисельність єврейської громади Луцька постійно зростала. Більше того, постійно зростали темпи збільшення мешканців. Так, У 1648 році в місті проживало близько 525 євреїв<ref name="krasz"/>. А в другій половині [[XVIII]] століття вже близько 1331 чоловік<ref name="majer"/>. Це змусило трохи розширити головні єврейські споруди. Найімовірніше, саме в XVIII столітті була зроблена добудова другого поверху бокових приміщень синагоги, які використовувалися для єшиви та жінок. Це дозволило збільшити використовувану площу на 230 м².
+
-
 
+
-
У [[1869]] році синагога постраждала від пожежі. Відновлення почалося лише через 15 років і тривало до [[1886]] року. У [[1881]] році рабином був складений список усіх синагог і молитовних будинків Луцька. Цей список зберігся і є важливим джерелом дослідження. Із другої половини [[XIX]] століття на території навколо синагоги містилися й інші єврейські побудови загального користування. Це були [[лазня]] та [[шпиталь]]. Крім того, навколо розташовувалися й інші синагоги, кількість яких із цього часу в Луцьку почала стрімко зростати і сягнула згодом кількох десятків.
+
-
 
+
-
[[Файл:ЛуцькСинагогаПошт.jpg|міні|праворуч|200пкс|Синагога на початку ХХ століття]]
+
-
Внаслідок певних економічних та юридичних особливостей устрій життя єврейської громади Луцька із другої половини XIX століття почав змінюватися. З'явилися нові [[штетл]]и зі своїми синагогами. Тогочасні тенденції призводили до територіального та громадського розпорошення громади. У штетлі з давньою назвою ''Жидівщина'', в центрі якого містилася оборонна синагога, проживали тільки бідні євреї. Забудова була густа, зазвичай дерев'яна з поганими умовами побуту. Все це призвело до того, що колись головна синагога перестала грати роль центру єврейського життя міста. Так, на початку [[ХХ]] століття вибори правління Головної синагоги зривалися кілька разів через відсутність виборців<ref name="метел"/>. А [[8 червня]] [[1910]] року парафіяни синагоги писали до міської управи:
+
-
 
+
-
{{Цитата| {{text|З моменту відмови від своїх обов'язків старости Глікліха та скарбника Збара в Синагозі утворився цілковитий безлад: все рухоме майно, серед якого є дорогоцінності та антикварні речі, піддано сваволі, надходження пожертв не занотовуються, невідомо скільки їх надійшло і на що вони витрачені, а також відбувається інший безлад, властивий лише за відсутності належних господарів.}} }}
+
-
 
+
-
Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] синагога була трохи пошкоджена обстрілами. У [[1936]] році за фінансової підтримки [[Волинське воєводство (II Річ Посполита)|воєводського]] уряду відбувся ремонт споруди. Зробили [[реставрація|реставрацію]] входу в підземелля, відновили вікна та деякі інші деталі. Архітекторами були С. Словіковський та З. Ревський<ref name="rewski"/>.
+
-
 
+
-
=== Знищення ===
+
-
 
+
-
==== Перший етап ====
+
-
 
+
-
[[Файл:ЛуцькСинагогаРуй.jpg|міні|праворуч|200пкс|Зруйнована війною синагога]]
+
-
У [[Друга світова війна|Другу світову війну]] Волинь вступила у вересні [[1939]] року, проте за 2 з половиною тижні була [[анексія|анексована]] до [[СРСР]], тому військові дії в Луцьку відтягнулися на кілька років. У [[1942]] році місто було окуповане німецькими військами. Вони створили на території міста 3 єврейські [[гетто]]. Все єврейське населення міста було піддане нападу, помешкання та громадські споруди понівечені, знищені. Одне із гетто включало колишній район ''Жидівщини'', де знаходилася і Головна синагога. У серпні та вересні 1942 року близько 17 000 в'язнів гетто були розстріляні. Тоді ж була закладена [[вибухівка]] в головну синагогу. Поки що точно не відомо, в який день відбувся вибух. Було повністю знищено двоповерхові приміщення, місцями дах молитовного залу й [[аттик]], сам зал сильно зруйнований, вежа майже не зазнала руйнувань, втративши тільки верхні [[перекриття]].
+
-
 
+
-
Проте [[біма]] та внутрішнє декорування стін ще добре збереглися, згідно з описом [[1946]] року<ref>Лопушинська О. Справка для комісії Держбуду УРСР. 1946&nbsp;р. (машинопис)</ref>.
+
-
 
+
-
==== Другий етап ====
+
-
 
+
-
[[Файл:ЛуцькСинагогаІнтРуїни.jpg|міні|праворуч|200пкс|Руїни інтер'єру]]
+
-
Збереженням пам'ятки ніхто не займався, і протягом наступних 30 років вона повільно руйнувалася від природних явищ та спрямованих людських дій. У [[1955]]—[[1956]] роках Республіканською науково-реставраційною виробничою майстернею був складений технічний проект та робочі креслення консервації пам'ятки. Проте нічого зроблено не було. Оглядачі споруди у [[1959]] році зазначали, що багато з того, що ще зберігалося у [[1956]] році, вже нема. В наступні роки продовжувалася руйнація. Так, підземелля частково були засипані сміттям, [[захід]]на стіна майже розібрана, з інтер'єру зникла біма, ліпнина, декоративні елементи. Зрештою, об'єкт був викреслений зі списку пам'яток архітектури, які охороняються державою.
+
-
 
+
-
==== Третій етап ====
+
-
 
+
-
На початку [[1970]]-х років міською адміністрацією було вирішено знову закласти вибухівку під єврейську руїну для наочних навчань із [[Цивільна оборона|цивільної оборони]]. За кілька днів до вибуху головний архітектор області Н. Санжаров повідомив про акцію Держбуд, звідки негайно була відправлена [[телеграма]] до відповідальних осіб про заборону підриву.
+
-
 
+
-
Аби хоч якось зберегти пам'ятку старовини, було розроблено проект із перетворення руїн у [[спорт]]ивний клуб. Проект і його втілення реалізувалися у [[1976]]—[[1977]] роках. [[Архітектор]]&nbsp;— [[Метельницький Ростислав Георгійович|Ростислав Метельницький]]. Швидкі темпи виконання робіт не дозволили провести наукові дослідження руїн, також остаточно було втрачено внутрішній [[поліхромія|поліхромний]] [[декор]], збережений на той час на 30%, була здійснена прибудова спортивного залу із південного боку колишньої синагоги. Крім того, в обхід проекту було отиньковано кам'яним [[тиньк]]ом всю споруду з вежею, хоча це суперечило принципам реставрації. Фігурний [[гребінь]] над [[карниз]]ом відновленим не був.
+
-
 
+
-
Третій етап знищення пам'ятки все ж мав і позитивні сторони. Їхня суть полягає в наступному: руйнування споруди було зупинено; було відновлено декоративний [[фриз]] з аттиком, які частково надали синагозі колишнього вигляду; добудова спортивного залу навмисно була зроблена так, щоб заховати її за основним об'ємом будівлі; колишній синагозі повернули статус пам'ятки архітектури.
+
-
 
+
-
== Сучасний стан ==
+
-
 
+
-
[[Файл:ЛуцькГалСин.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Синагога в кінці вулиці]]
+
-
Синагога використовується спортивним клубом «Динамо». В молитовному залі влаштовано спортивний зал. Розташована в кінці прямолінійної ділянки [[Вулиця Данила Галицького (Луцьк)|вулиці Данила Галицького]] в [[Історико-культурний заповідник «Старий Луцьк»|історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк»]]. Сучасні дослідження пам'ятки не проводяться, або про такі не відомо. Останньою роботою, яка охопила історичний та архітектурний аспект синагоги від перших авторів і до сучасних, стала праця Ростислава Метельницького «Деякі сторінки єврейської забудови Луцька» у [[2001]] році. Питання про передачу луцьким євреям колишньої синагоги не піднімається.
+
-
 
+
-
=== Пам'ять ===
+
-
 
+
-
Пам'ять про луцьку Велику синагогу підтримується закордонними дослідниками та музейниками. Так, у музеї єврейської діаспори Бет-Атфуцот<ref>[http://www.bh.org.il/database-article.aspx?77582 The Great Synagogue of Lutsk by Haim F. Ghiuzeli]</ref> в [[Тель-Авівський університет|Тель-Авівському університеті]] зберігається макет синагоги, якою вона була до другої половини XIX століття. На макеті відображено елементи, які після цього часу з певних причин були втрачені. У Центрі єврейського мистецтва<ref>[http://cja.huji.ac.il/home_page.html The center of jewish art]</ref> [[Єврейський університет|Єврейського університету]] в [[Єрусалим]]і є електронна 3D-модель<ref>[http://www.facebook.com/media/set/?set=a.10150119782995240.319166.312432990239&type=1 CJA Documentation of Synagogue in Lutsk, Ukraine]</ref> [[екстер'єр]]у та [[інтер'єр]]у синагоги.
+
-
 
+
-
[[30 травня]] [[1995]] року на стіні колишньої синагоги встановлено пам'ятний знак загиблим євреям Луцька, де також коротко розповідається про будівництво споруди.
+
-
 
+
-
=== Невирішені проблеми ===
+
-
 
+
-
Не зважаючи на півторастолітні дослідження синагоги, залишається кілька важливих питань, які ще не вирішені.
+
-
 
+
-
* Не відомо, чи були на місці синагоги якісь інші споруди. Для цього припущення є кілька підстав. По-перше, існують непідтверджені (але і не спростовані) відомості про те, що король [[Казимир IV Ягеллончик]] передав луцьким євреям приміщення колишнього арсеналу, який розташовувався на місці теперішньої синагоги. По-друге, при первинному архітектурному огляді виявилося, що північно-східна стіна має вкраплення іншої споруди з інакшим кольором цегли, характером кладки. По-третє, під синагогою є підземелля, також не досліджені. Частина з них має таке розташування, як у жодній іншій оборонній синагозі<ref name="rewski"/>. Це може пояснюватися тим, що синагога частково стоїть на якійсь попередній споруді. Детальних досліджень зроблено не було, тому фахові висновки щодо будівельного спадку від іншої невідомої споруди відсутні.
+
-
 
+
-
* Питання про те, хто був архітектором, виконавцем робіт, також залишається відкритим.
+
-
 
+
-
* Хоча є певні припущення дослідників про фінансові можливості луцьких євреїв часів будівництва синагоги, але документально не встановлено, хто ж фінансував проект.
+
-
 
+
-
* Крім того, є ряд дрібніших питань: де був первинний вхід, коли втратився гребінь на аттику та інші.
+
-
 
+
-
== Архітектура ==
+
-
 
+
-
=== Стилістика ===
+
-
 
+
-
[[Файл:ЛуцькСинагогаПлан.jpg|міні|ліворуч|150пкс|План]]
+
-
Загалом колишня синагога є кубічною спорудою із прибудованою, але конструктивно з'єднаною вежею. [[Архітектура]] споруди є [[ренесанс]]ною. Їй притаманна раціональна ясність, лаконічність форм, стриманість у декорі. У зовнішньому вигляді нема елементів, які однозначно вказують на релігійний характер споруди. Це пояснюється тим, що давні синагоги виконували ще й громадські функції, що відображалося на стилістиці<ref>Овсійчук В.&nbsp;А.&nbsp;Українське мистецтво другої половини XVI&nbsp;— першої половини XVII ст.&nbsp;— К., 1985&nbsp;— с.48</ref>. Синагога була чотиридільною із нестандартним [[склепіння]]м. Після ремонту [[1970]]-х років перекриття стало плоским.
+
-
 
+
-
=== Екстер'єр ===
+
-
 
+
-
[[Файл:ЛуцькСинагогаЕл.jpg|міні|праворуч|150пкс|Архітектурний елемент]]
+
-
До знищення 1942 року синагога була майже [[квадрат]]ною в плані з розмірами 25х25 м. Ця споруда складалася із чотирьох основних частин: молитовного залу для чоловіків, двох бічних приміщень для жінок та навчання, оборонної вежі. Висота молитовного залу, який зберігся та був відновлений, становить 14 м. Товщина стін&nbsp;— 1,5 м. Розміри молитовного залу становлять 14х16 м. Висота вежі&nbsp;— 17,4 м. На кожному із чотирьох [[фасад]]ів головна частина споруди має по 2 вікна із дуговим завершенням. Крім того, на південно-західному та північно-західному фасадах є вікна менших розмірів, які раніше були внутрішніми проходами у споруді до знищення приміщень для навчання та жінок. Тому ніякої первинної архітектурної ролі ці отвори не грають. До південно-східного фасаду прибудований ще один спортивний зал. Башта має кутові [[пілястри]], круглі бійниці, різної форми вікна. Вежа та молитовний зал обрамлені по периметру [[аттик]]овим [[фриз]]ом з [[кіль|кілеподібними]] [[ніша]]ми, форма яких більше ніде не повторюється. В аттику є бійниці<ref name="метел"/>.
+
-
 
+
-
Загалом споруда покрита грубим кам'яним тиньком.
+
-
 
+
-
=== Первинний інтер'єр ===
+
-
 
+
-
 
+
-
Стіни інтер'єру по висоті були розділені на 3 яруси: перший утворювався входами до молитовного залу з інших приміщень. Другий ярус утворювався декоративним фризом із нішами, як на аттику зовнішніх фасадів. На другому ярусі розташовувалася [[ліпнина]] та написи з [[Тора|Тори]]. Третій ярус формували по дві на кожній стіні [[арка|арки]], що утворювали склепіння. В арках&nbsp;— вікна, а також декоративна ліпнина над [[Арон Га-кодеш]]ем. Яруси були розділені між собою горизонтальними лініями, які бігли вздовж стін по [[периметр]]у. В центрі залу стояла чотиристовпна [[біма]] з розмірами у плані 3,6х3,6 м, на яку спиралися 4 хрестові склепіння. Восьмикутні стовпи біми вгорі з'єднувалися арками. [[Архівольт]] арок оздоблений [[орнамент]]ом. У залі знаходилися дерев'яні [[Різьблення по дереву|різьблені]] меблі. Сидячі місця були розраховані на 260 людей<ref name="метел"/>.
+
-
 
+
-
Найпишніше була оздоблена стіна з Арон Га-кодешем, де містилися сувої Тори. Декор цієї стіни змінювався. Найімовірніше, зміна відбулася після Першої світової війни.
+
-
 
+
-
=== Підземелля ===
+
-
 
+
-
Хоча факт існування підземель під синагогою був введений в науковий обіг ще в [[1930]]-х роках, але з того часу їх не було досліджено. Перший і найповніший опис зробив Збігнєв Ревський<ref name="rewski"/>:
+
-
 
+
-
{{Цитата| {{text|Ті широкі підземні коридори, які оточують фундаменти головного корпусу з двох сторін ... спочатку були освітлені віконцями в люнетах, котрі видно з підземної сторони, але закриті ззовні з південно-східної сторони цоколем, а від сторони площі — нашаруванням ґрунту. ...Коридори ті спочатку були сполучені з системою укріплень міста.}} }}
+
-
 
+
-
Після 1942 року, коли вибухівкою було знищено двоповерхове приміщення із південно-західного боку, утворилася дірка у склепінні підземель, яку було видно знадвору. Відкритий підземний об'єм був засипаний сміттям і не досліджувався. Башта та підземелля конструктивно поєднані, отже, найімовірніше, зводилися в один час. Проте багато інших особливостей дають підстави припускати, що теперішня підземна частина є архітектурним спадком від якоїсь іншої попередньої споруди, принаймні, частково. Дослідження саме підземель синагоги має великий потенціал у вирішенні ще не розв'язаних проблем історії та архітектури цілої споруди.
+
-
-->
+
-
 
+
-
== Другие названия синагоги ==
+
-
* Главная синагога
+
-
* Старожытна синагога
+
-
* Мурована синагога
+
-
* Малый замок
+
-
* Божныця
+
-
 
+
-
== Галерея ==
+
-
<center>
+
-
<gallery>
+
-
File:ЛуцькСинагогаГол.jpg|Общий вид
+
-
File:ЛуцькСинагогаІнт2.jpg|Бима
+
-
File:ЛуцькСинагогаІнт.jpg|Арон hа-кодеш
+
-
File:ЛуцькСинагогаВис.jpg|Вид со стены замка Любарта
+
-
File:ЛуцькСинагогаЗнак.jpg|Памятний знак
+
-
File:Lutsk synagogue model1.jpg|Макет синагоги из Тель-Авивского университета
+
-
File:CJA (Lutsk).jpg|Электронная 3D-модель синагоги из Центра еврейского искусства
+
-
</gallery>
+
-
</center>
+
-
 
+
-
== См. также ==
+
-
* [[Кенасса в Луцке|Караимская кенаса Луцка]]
+
-
* [[Синагоги Луцка]]
+
-
* [[Штетлы Луцка]]
+
-
<!--
+
-
|дата_зруйнування = [[1942]]
+
-
|дата_відбудови = [[1976]]—[[1977]]
+
-
-->
+
-
 
+
-
== Литература ==
+
-
* Kraszyńska Fanny. Żydzi Łuccy do końca XVII w. // Rocznik Wołyński. T. VII. Równe, 1938, s.139-178
+
-
* Маслов Леонід. Архітектура старого Луцька. Львів, 1939, с.35-36
+
-
* Метельницький Р.Г. Деякі сторінки єврейської забудови Луцька. — К.: Дух і літера, 2001. — с.85-133 ISBN 966-72-73-16-4
+
-
* Терський С. Історія Луцька. Том 1. Лучеськ Х—XV ст. — Львів, 2006. — с.74 ISBN 978-966-553-660-4
+
-
* Adam Wojnicz. Łuck na Wołyniu — Łuck, 1922 — s.39-42
+
-
 
+
-
== Источники и ссылки ==
+
-
<!-- {{Commonscat|Great Synagogue in Lutsk}} -->
+
-
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Велика_синагога_(Луцьк) Статья "Велика синагога (Луцьк)" в украинском разделе Википедии]
+
-
 
+
-
== Примечания ==
+
-
{{примечания}}
+
-
 
+
-
{{judaism-stub}}
+
-
{{Link GA|uk}}
+
-
 
+
-
{{WikiCopyRight}}
+
-
[[Категория:Евреи и иудаизм по городам]]
+
-
[[Категория:Синагоги Украины]]
+
-
nbsp;— 1,5 м. Розміри молитовного залу становлять 14х16 м. Висота вежі
+

Текущая версия на 21:22, 5 ноября 2013

  1. redirect ej:Большая синагога (Луцк)
Источник — «http://www.jearc.info/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%88%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B3%D0%B0_(%D0%9B%D1%83%D1%86%D0%BA)»
Личные инструменты
 

Шаблон:Ежевика:Рубрики

Навигация