Библейская археология

Вы находитесь на сайте "Архив статей из ЭЕЭ и статей на еврейские темы из Википедии"

(Различия между версиями)
Перейти к: навигация, поиск
(Перенаправление на ej:Библейская археология)
 
(12 промежуточных версий не показаны.)
Строка 1: Строка 1:
-
{{О_статье| ТИП СТАТЬИ  = 2
+
#redirect [[:ej:Библейская археология]]
-
| АВТОР1  =
+
-
| АВТОР2 =
+
-
| АВТОР3 =
+
-
| СУПЕРВАЙЗЕР =
+
-
| ПРОЕКТ =
+
-
| ПОДТЕМА =
+
-
| КАЧЕСТВО  =
+
-
| УРОВЕНЬ  =
+
-
| ДАТА СОЗДАНИЯ  =
+
-
| ВИКИПЕДИЯ =
+
-
| НЕОДНОЗНАЧНОСТЬ  =
+
-
}}
+
-
[[Файл:Qumran.jpeg|250px|right|thumb|[[Кумран]]ские пещеры.]]
+
-
'''Библейская археология''' (от греч. Ἀρχαιος, λογος — древний, наука) — раздел [[Библеистика|библеистики]], изучающая по древним памятниками историческую среду, где возникла [[Библия]] и происходили события [[Библейская история|священной истории]].
+
-
 
+
-
Библейская археология призвана дать более конкретное представление о ходе этих событий, дополнить библейские данные независимыми свидетельствами памятников, уточнить хронологию фактов и датировки текстов. Результаты библейской археологии также помогают в выяснении смысла [[Книги Библии|библейских книг]], поскольку реконструируют исторический фон их написания.
+
-
 
+
-
== История ==
+
-
 
+
-
=== Старая библейская археология ===
+
-
Старая библейская археология сложилась до того, как были найдены основные памятники Древнего Востока и античности, проливающие свет на библейскую историю. Она ограничивалась тем, что систематизировала данные самого Священного Писания и греко-римских авторов, связанные с бытом, общественным строем, календарем, обычаями и культом времен [[ТАНАХ|Ветхого]] и [[Новый Завет|Нового Завета]].
+
-
 
+
-
Собирание таких знаний давало возможность читателю Библии свободнее ориентироваться в «библейском мире». Важность такого понимания реалий была отмечена ещё Антиохийской школой [[Экзегеза|экзегезы]], которая получала библейские сведения не только из Библии, но и со знакомства с восточными обычаями. Святитель Иоанн Златоуст неоднократно призывал своих читателей и слушателей представить себе живые исторические обстоятельства, в которых происходили те или иные события Писания, чтобы лучше понять их. Именно ради этой цели и возникла библейская археология.
+
-
+
-
К трудам старой библейской археологии принадлежат работы К.Ф. Кейли, С. Мунка, Г. Тристрама, И. Троицкого.
+
-
 
+
-
=== Новая библейская археология ===
+
-
Новая библейская археология стала складываться после того, как были открыты первые памятники Востока и античности, относящиеся к библейскому периода и проливающие свет на упоминаемые в Библии события, и была расшифрована письменность [[Египет|Египта]], [[Месопотамия|Двуречья]], [[Ханаан]]а, [[Хетты|Хеттского царства]]. К тому времени из внебиблейских текстов были известны лишь [[Талмуд]], [[Таргум]]ы, труда [[Иосиф Флавий|Иосифа Флавия]] и фрагменты, сохраненные античными авторами и отцами церкви.
+
-
Находки в Египте начались вскоре после похода [[Наполеон I|Наполеона I]]. Молодой французский филолог Ж. Ф. Шампольон (1790-1832) сумел прочитать египетские иероглифы. Так было положено начало научной египтологии. За этим последовала серия открытий, которая продолжается и поныне.
+
-
[[Файл:Jerusalem Schrein des Buches BW 1.JPG|250px|right|thumb|Музей Книги - отдел [[Музей Израиля|Музея Израиля в Иерусалиме]], в котором хранятся найденные [[свитки Мёртвого моря]].]]
+
-
Первые успешные шаги в расшифровке древнеперсидской клинописи сделал немецкий учитель словесности Г. Ф. Гротефенд (1775-1853), а в 1835 английський филолог-любитель Г. К. Роулинсон (1810-1895) сумел прочитать надпись персидского царя Дария.<ref>Сайрус Герцль Гордон. Забытые письмена. Санкт-Петербург, "Евразия" 2002 (Оригинал: Cyrus H. Gordon. Forgotten scripts. New York: Basic Boocs, Inc., 1982)</ref> В 1840-1850-х годах французские и английские археологи раскопали низкие холмы [[Месопотамия|Двуречья]], под которыми були открыты древнеассирийские города [[Ниневия]] и [[Калах]] (работы П. Е. Ботте, Лейарда и Кольдевея).
+
-
 
+
-
В начале XX века были проведены раскопки руин столицы [[Хетты|Царства хеттов]] (упоминаются в Библии). Их письменность удалось расшифровать чешскому учёному Б. Грозному (1879-1952). Немалое значение для библейской археологии имело открытие и прочтение [[ханаан]]ских памятников, в том числе текстов города [[Угарит]]а . Расшифровка их была сделана Г. Бауэром, С. Х. Гордоном, Ш. Ж. Виролло, К. Ф. А. Шеффером и професором Иерусалимской библейской школы Дормом. Все эти и другие открытия расширили рамки библейской археологии и заставили по-новому оценить взаимодействие [[ТАНАХ]]а с культурой Древнего Востока. С этого времени библейская археология основное внимание уделяет именно изучению памятников, которые прямо или косвенно касаются Библии.
+
-
+
-
Огромное значение в библейской археологии получил новый метод датировки. За его разработку У.Ф. Либби получил Нобелевскую премию (1960). Этот метод, названный ''радиоуглеродным'', используется при датировке предметов органического происходжения. Высокочувствительные современные приборы могут с достаточной точностью установить возраст исследуемого дерева, папіруса, льна и т. д. В те ж годы Д. К. Кеннеди открыл метод ''термолюминесценции'', что позволяет датировать древние керамические изделия.
+
-
 
+
-
== Разделы библейской археологии ==
+
-
Библейская археология в наше время делится на два раздела: общая и израильскую.
+
-
[[Файл:The Structure Claimed to be the Noah's Ark near the Mount Ararat in Turkey.jpg|250px|right|thumb|Вероятное местонахождение Ноева ковчега около Арарата]]
+
-
Общая библейская археология изучает внебиблейские памятники письменности и материальной культуры, проливающие свет на свидетельства [[Священное Писание|Священного Писания]]. В этом случае в круг библейской археологии вводится исследование древностей не только собственно древнееврейского народа, но и тех народов, с которыми евреи приходили в историческое соприкосновение, как египтян, ассиро-вавилонян, персов и других.
+
-
[[Файл:Jerusalen siglo primero.jpg|250px|right|thumb|Реконструкция Иерусалима времён Второго Храма]]
+
-
Библейская археология Израиля ограничивается только древностями еврейского народа как отдельной исторической единицы, занимавшей определенное положение в истории, жившей своей особой культурной жизнью и находившейся в определенных отношениях к окружающим народам, так что исследование древностей других упоминаемых в Библии народов может входить в неё лишь настолько, насколько оно может служить к пояснению древностей собственно библейского народа.
+
-
 
+
-
==== Общая ветхозаветная ====
+
-
В сфере общей библейской ветхозаветной археологии сделано много открытий в XIX и XX веках.
+
-
 
+
-
В 1920-х годах английский археолог Л. Вулли обнаружил следы древнего наводнения, которое произошло в Южном Двуречье. По его мнению, это открытие связано с ветхозаветным рассказом о [[Потоп]]е. Вулли также открыл много других памятников древнего [[Шумер]]а.
+
-
 
+
-
В XIX веке была открыта библиотека в [[Ниневия|Ниневии]], где нашли поэмы о Гильгамеше (с описанием Потопа, во многом совпадающего с рассказом в [[Бытие|Книге Бытие]]) и о происхождении мира «[[Энума Элиш]]». Последняя показывает, насколько своеобразным было библейское учение, несмотря на определенные элементы литературного сходства с [[вавилон]]ским литературным памятником.
+
-
 
+
-
В 1901—1902 французская археологическая экспедиция нашла в [[Сузы|Сузах]] чёрный столб базальта, на котором клинописью были высечены законы вавилонского царя [[Хаммурапи]] (1—ая половина XVIII века до н. э.). Законы, в частности, содержат правовые нормы, объясняющих некоторые подробности повествования Книги Бытия о [[Патриархи|патриархах]], и имеют параллели с законами книг [[Исход]] и [[Второзаконие]]. Законы Хаммурапи свидетельствуют о глубокой древности тех основ права, которые зафиксированы в [[Пятикнижие|Пятикнижии]].
+
-
 
+
-
Раскопки 1930-х годов в [[Месопотамия|месопотамском]] городе [[Мари]] (XVIII век до н. э.) виявили тексты с упоминанием племён, идентичных именам предков Израиля ([[Нахор]], [[Терах]], [[Серуг]], [[Завулон]], [[Гад]], [[Дан]], [[Леви]], [[Ишмаэль]], [[Асир]]). Такие же параллели выявлены и в текстах города [[Эбла|Эблы]] ([[Сирия]]), открытого в 1970-х годах.
+
-
+
-
В конце 1930-х годов американская экспедиция в Северную [[Месопотамия|Месопотамию]] нашла документы города [[Нузи]]. Они содержат законы, которые поясняют, почему, например, бездетный [[Авраам]] должен был отдать своё наследство [[Элиэзер]]у (Быт. 15:2-3), описывают операции по продаже первородства (Быт. 25:30-34), поясняют, почему [[Рахель]] забрала с собой [[терафим]] (домашних богов) [[Лаван]]а (Быт. 31:19) - согласно текстам Нузы, кто владеет [[терафим]], тот имеет право на наследство. Примечательно, что эти обычаи исчезли после XV века до н. э., то есть повествование Книги Бытия отображает очень древнюю, ещё домоисееву эпоху истории.
+
-
 
+
-
Изучение хеттских законов пояснило, почему Авраам не хотел купить у [[Хетты|хеттов]] всю землю около пещеры [[Махпела]], а только пещеру. Купив землю, он становился данником хеттов.
+
-
+
-
Данные о [[Гиксосы|гиксосах]], аморейских племенах, которые покорили около 1700 г. до н.э. [[Египет]], объясняют, как мог неегиптянин [[Йосеф]] стать правителем Египта при [[фараон]]е.
+
-
+
-
Установлено, что фараон [[Рамзес II]] (XIII век до н. э.) перенёс свою столицу в Дельту и, возродив разрушенный город, назвав его своим именем. В [[Тора|Библии]] сказано, что [[израиль]]тяне строили для египетского царя город ''Раамсес'' (Исход 1:11).
+
-
 
+
-
В 1887 г. была найдена покинутая столица фараона-реформатора Эхнатона (XIV век до н. э.) Ахетатон(ныне - Эль Амарна). Среди документов её архива выявлены [[Эль-Амарнские письма|донесения ханаанских вассалов царя]] (в частности, правителя [[Иерусалим]]а). Они жалуются, что страна разрушена бандами [[хабиру]]. В наше время большинство учених усматривает в них полукочевую разноплемённую «вольницю», которая подорвала власть фараонов в [[Ханаан]]е<ref> История древнего мира, т. 1, М., 1989, с. 245.</ref>. Движение хабиру подготовил почву для проникновения израильтян в [[Ханаан]].
+
-
 
+
-
В 1896 году англичанин [[Питри, Флиндерс|Флиндерс Питри]] нашёл в Фивах ([[Египет]]) [[Мернептаха Стела|победную надпись (стеластеллу) сына Рамсеса II Мернептаха]] (конец XIII века до н. э.). В ней среди городов и народов Ханаана впервые упомянут [[Израиль]], но не как местность, а як племя. Одни историки полагают, что речь идет о периоде [[Йеhошуа бен Нун]]а, а другие связывают стелу с событиями [[Книга Исход|Книги Исхода]].
+
-
 
+
-
Надпись фараона Шешонка I (библ. Сусаким) дополняет рассказ 3 Цар 14:25-28 о захвате египетским войском [[Иерусалим]]а (X век до н. э.).
+
-
[[Файл:Jehu-on-black-obelisk.jpg|250px|right|thumb|Обелиск Салманасара]]
+
-
Ещё в середине XIX века были найдены ассирийские памятники, связанные с библейской историей: анналы Салманасара III о битве при Каркаре (854/853 до н.э.), в которой принял участие царь [[Ахав]], о подчинении Ассирией самарийского царя [[Иегу]] (Иуя), причём на обелиске Салманасара изображен сам Иегу, стоящий на коленях перед ассирийским царем.
+
-
 
+
-
В документах Саргона II и Салманасара докладывается о падении [[Самария (город)|Самарии]], а в анналах Синаххериба - об осаде Иеусалима во времена царя [[Хизкияhу]] и пророка Исайи. К этой же эпохе относится приграничный камень с портретом [[вавилон]]ского царя Мардук-апла-иддина, против союза с которым предостерегал пророк [[Исайа]].
+
-
 
+
-
В 1956 была опубликована [[Нововавилонская летопись]], где освещены события времён [[Навуходоносор]]а и говорится про взятие им [[Иерусалим]]а в 597 до н.э. ([[Вавилонское пленение]]).
+
-
<!--
+
-
Наприкінці [[19 століття]] на острові [[Елефантина]] ([[Єгипет]]) були знайдені папірус з документами єврейського [[гарнізон]]у, який перебував на службі у єгипетського царя ([[5 століття до Р.Х.]]). Ці документи [[арамейська мова|арамейською мовою]] дають характеристику духовного і соціального стану діаспори раннього періоду. Зокрема, там є перший позабіблійний опис свята [[Песах|Пасхи]].
+
-
 
+
-
Низка знахідок (у т. ч. пам'яток мистецтва, монет і статуй) доповнює розповідь про елліністичний період історії [[Старий Заповіт|Старого Заповіту]] ([[Антіох IV]] і його наступники).
+
-
-->
+
-
 
+
-
== См. также ==
+
-
* [[Археология Израиля]]
+
-
 
+
-
== Примечания ==
+
-
{{reflist}}
+
-
 
+
-
== Источники и ссылки ==
+
-
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Біблійна_археологія Статья "Біблійна археологія" в украинском раздел Википедии]
+
-
* [http://slovari.yandex.ru/dict/men/article/me1/me1-0103.htm Археология библейская // Библиологический словарь]
+
-
 
+
-
== Литература ==
+
-
{{Commonscat|Biblical archaeology}}
+
-
* Сайрус Герцль Гордон. Забытые письмена. Санкт-Петербург, "Евразия" 2002 (Оригинал: Cyrus H. Gordon. Forgotten scripts. New York: Basic Boocs, Inc., 1982)
+
-
 
+
-
=== Старая библейская археология ===
+
-
* ''Кейль К. Ф.'', Руководство к библ. А., пер. с нем., ч. 1—2, К., 1871—1874.
+
-
* ''Мунк С.'', Еврейские древности, пер. с франц., Пермь, 1879.
+
-
* ''Тристрам Г.'', Вост. обычаи в библ. странах, пер. с англ., СПб., 1900.
+
-
* ''Троицкий И. Г.'', Библ. А., СПб., 1913.
+
-
 
+
-
=== Новая библейская археология ===
+
-
* ''Вулли Л.'', Ур халдеев, пер. с англ., М., 1961;
+
-
* ''Бузескул В. П.'', Открытия XIX и начала XX вв. в области истории древнего мира, ч. 1—2, Пб., 1923—24;
+
-
* ''Добльхофер Э.'', Знаки и чудеса: Рассказы о том, как были дешифрованы забытые письмена и языки, пер. с нем., М., 1963;
+
-
* ''Дойель Л.'', Завещанное временем, пер. с англ., М., 1980;
+
-
* ''Керам К. В.'', Узкое ущелье и Черная гора, пер. с нем., М., 1962;
+
-
* ''Керам К. В.'', Боги, гробницы, ученые, пер. с нем., М., 1963;
+
-
* ''Косидовский З.'', Когда солнце было богом, пер. с польск., М., 1968;
+
-
* ''Липин Л. А., Белов А. М.'', Глиняные книги, Л., 19562;
+
-
* ''Ллойд С.'', Археология Месопотамии, пер. с англ., М., 1984;
+
-
* ''Мильчик М. И.'', Борейко Б. М., Город крылатых быков, М., 1967;
+
-
* ''Рубинштейн Р. И.'', Разгаданные письмена, Л., 1960;
+
-
* ''Рубинштейн Р. И.'', Новейшие археологич. открытия в Египте, М., 1962;
+
-
* ''Чабб М.'', Город в песках, пер. с англ., М., 1965.
+
-
 
+
-
<!--
+
-
 
+
-
==== Загальна новозавітна ====
+
-
 
+
-
Протягом останніх ста років знайдені численні рукописи [[Новий Заповіт|Нового Заповіту]] й [[апокрифи|апокрифів]].
+
-
 
+
-
Проведені розкопки в містах, котрі відвідував [[апостол Павло]] під час місіонерських подорожей. Зокрема, в [[Ефес]]і знайдені зображення [[Артеміда|Артеміди]], театр, куди зібрався натовп під час заколоту (Дії 19:23), і місце [[коринф]]ської [[синагога|синагоги]], де проповідував [[апостол]].
+
-
 
+
-
У [[1905]] у місті [[Дельфи]] знайдена напис імператора Клавдія - його послання до дельфійців. У ньому згаданий [[Люцій Юній Галліон]] і сказано, що він був [[проконсул]]ом [[Ахайя|Ахайї]]. Дата проконсульства встановлена при звіряння з іншими текстами. Вона падає на [[51]]-[[52]]. Ця дата є ключовою для [[хронологія|хронології]] життя апостола Павла.
+
-
 
+
-
Під [[вівтар]]ем [[базиліка|базиліки]] св. ап. Петра у [[Рим]]і знайдено старий цвинтар імператорської епохи і залишки стародавньої гробниці [[апостол]]а. У її стіні - уламок колони. Його вважають частиною пам'ятника, спорудженого над місцем поховання апостола у [[2 століття|2 столітті]] (цим часом датуються монети в гробниці і написи із згадкою ап. Петра). У стіні також був замурована посудина з останками літньої людини. На думку дослідників, це могли бути [[мощі]] св. апостола, заховані в роки гонінь.
+
-
 
+
-
=== Палестинська ===
+
-
 
+
-
Перші спроби відшукати стародавні пам'ятники [[Свята земля|Святої землі]] почалися ще з часів [[хрестоносці]]в. Але початок наукової біблійної археології у [[Палестина|Палестині]] було покладено лише в [[19 століття|19 столітті]] (роботи Е. Робінсона та ін.). Засновником сучасної палестинської біблійної археології вважається [[Пітрі Фліндерс]]. Він першим розробив методику датування археологічних пластів за типом кераміки. До останнього часу провідними фахівцями з палестинської археології були Олбрайт, [[Де Во]], Венсан.
+
-
 
+
-
==== Палестинська старозавітна ====
+
-
[[Файл:Mesha Stele Louvre.JPG|праворуч|міні|300пкс|Стела царя Меші.]]
+
-
[[Файл:Shiloach.jpg|праворуч|міні|300пкс|Сілоамський напис.]]
+
-
 
+
-
Розкопки давньоханаанських міст ([[Асор]], [[Хеврон]], [[Девір]] тощо) показали, що наприкінці [[13 століття до Р.Х.]] вони були зруйновані і спалені, що узгоджується з даними Книги [[Ісус Навин|Ісуса Навина]]. У той же час [[Гаваон]] виявився процвітаючим в ту епоху торговим містом, що також відповідає розповіді Біблії. Складніше з [[Єрихон]]ом. Це найдавніше у світі місто, засноване за 9 тисяч років до Р.Х., руйнувалося не раз. Експедиція К. Кеньона встановила, що шар [[13 століття до Р.Х.]] (доба Ісуса Навина) не містить майже ніяких пам'ятнок. З цього був зроблений висновок, що після його руйнування Ісусом Навином він довго залишався в руїнах і тому піддався [[ерозія|ерозії]].
+
-
 
+
-
Розкопками датської експедиції [[1926]]-[[1929]] було встановлено, що [[Сілом]] піддався розоренню в епоху [[Ілля|Іллі]]. Археологами знайдені численні предмети филистимського побуту, що носять на собі печатку егейської культури.
+
-
 
+
-
До епохи [[Соломон]]а відноситься сільськогосподарський календар з [[Гезер]]а ([[Газер]]а), написаний за допомогою [[фінікійський алфавіт|фінікійського алфавіту]] ([[10 століття до Р.Х.]]).
+
-
 
+
-
В [[Угаріт]]і ([[Рас-Шамра]]) К. Шеффером знайдені не тільки релігійні тексти ханаанеян, але й зображення божеств. Виявлені сліди чоловічих жертвоприношень, котрі практикувалися хананеями.
+
-
 
+
-
На початку [[20 століття]] виявлені стайні [[Соломон]]а в [[Мегіддо]] ([[Мегіддон]]), про якиі згадує Біблія, а пізніше - його рудники біля затоки [[Ейлат]] (знахідка [[1937]]).
+
-
 
+
-
У [[Самарія|Самарії]], столиці Північного царства, знайдені [[остракон]]и (черепки з написами) і численні мистецькі вироби зі [[слонова кістка|слонової кістки]] (серед них портрет сирійського царя [[Бен-Гадад]]а, [[херувим]]ів, тварин, квітів). У Мегіддо знайдена печатка царедворця [[Єровоам II|Єровоама II]] ([[8 століття до Р.Х.]]), сучасника пророка [[Амос]]а.
+
-
 
+
-
У [[1868]] в Зайорданні Ф. А. Клейном виявлена стела моавського царя [[Меші]] [[9 століття до Р.Х.]] Поряд з календарем з [[Гезер]] це найдавніший єврейський напис.
+
-
 
+
-
У [[1880]] знайдено так званий Сілоамский напис із Сілоамского тунелю біля [[Єрусалим]]а. Це був напис робочих царя [[Єзекія|Єзекії]], котрі проривали підземний канал для водопостачання на випадок облоги (епоха пророка Ісаї).
+
-
 
+
-
У [[1930-ті|1930-х]] роках англійський археолог Дж. Старкі проводив розкопки [[Лахіш]]а (Лахісу). Була виявлена братська могила ассирійських солдатів часів [[Сінаххеріб]]а і листування іудейських воєначальників, котре висвітлює становище країни у час навали [[Навуходоносор]]а. Один лист містить закиди на адресу якогось пророка. Від його імені залишилися лише останні букви, що дозволяють припустити, що мова йде про пророка [[Єремія|Єремію]]. Від цього ж періоду уціліла печатка [[Годолія|Годолії]], правителя [[Єрусалим]]у, призначеного Навуходоносором.
+
-
 
+
-
У [[1962]] знайдено самаритянський [[папірус]] [[4 століття до Р.Х.]] Він стосується історії [[Палестина|Палестини]] у період, коли [[іран]]ське панування змінилося грецьким. У них згадується [[Санаваллат]] нащадок Санваллата, сучасника [[Неємія|Неємії]].
+
-
 
+
-
Серія знахідок [[кумран]]ських текстів почалася з [[1947]]. Крім ессейських документів, у селищах біля берегів [[Мертве море|Мертвого моря]] знайдені рукописи [[Біблія|Біблії]] та [[апокриф]]ів, а також листи, пов'язані з повстанням [[Бар-Кохба|Бар-Кохби]] ([[130]]).
+
-
 
+
-
==== Палестинська новозавітна ====
+
-
[[Файл:Caesarea maritima BW 5.JPG|thumb|right|200px|Знайдена плита з витесаним іменем Понтія Пилата - (2 строка {{lang-la|''..vs Pilatvs''}})]]
+
-
У [[1961]] в руїнах [[Кесарія Палестинська|Кесарії]] знайшли напис [[Понтій Пілат|Понтія Пілата]], з котрого виявляється, що він був не просто [[прокуратор]]ом, але і [[префект]]ом [[Юдея|Юдеї]].
+
-
 
+
-
Розкопки в [[Капернаум]]і розкрили основи будинку [[апостол Петро|ап. Петра]] поблизу [[синагога|синагоги]] (нинішні її руїни відносяться до [[5 століття]]). Написи християн на [[арамейська мова|арамейській]] і [[грецька мова|грецькій мовах]] показують, що будинок цей відвідувався ними в перші століття після Р.Х.
+
-
 
+
-
Італійська експедиція о. Б. Багатті ([[1955]]) виявила сліди поселення часів [[Ірод]]а на місці стародавнього [[Назарет]]у, котрий не згадується у позабіблійних джерелах.
+
-
 
+
-
Знахідки [[оссуарій|оссуаріїв]] (кам'яних трун) дали перші позабіблійні свідоцтва про імена [[Марфа]], [[Лазар]], [[Єлизавета]]. Під час розкопок Єрусалиму в [[1968]] виявили могилу розп'ятого злочинця. Всупереч думці скептиків, котрі заперечували, що страчуваних могли прибивати до хрестів, ця знахідка містить величезні цвяхи, що застрягли в кістках померлого.
+
-
 
+
-
У [[1959]] о. Б. Багатті здійснив розкопки «купелі Віфезди» (Ін. 5:2) і виявив криті галереї, котрі згадані у [[євангеліст]]а.
+
-
 
+
-
Завдяки роботам о. Л. Венсана відкриті стародавні будівлі й бруковані плити фортеці Антонія, куди був ув'язнений ап. Павло після арешту в [[Єрусалим]]і. Археолог припустив, що там же відбувався суд Пілата над Христом. У наш час цю подію пов'язують з палацом Ірода, де розташовувався прокуратор, коли прибував до столиці.
+
-
 
+
-
=== Туринська плащаниця ===
+
-
 
+
-
Особливої згадки заслуговує і так звана [[Туринська Плащаниця]], котра з [[1578]] зберігається в м. [[Турин]]і ([[Італія]]), куди вона була перенесена з [[Шамбері]]. Історія її документально простежується до [[14 століття]]. Плащаниця представляє собою шматок полотна розміром 4,3 на 1,1 м. На ній видно неясні контури фігури високої людини. У [[1898]] італійський фотограф Ф. С. Піа зробив з неї знімок, [[негатив]] якого несподівано виявився позитивним зображенням. Кожна його деталь відповідала євангельським оповіданням про [[Страсті Христові|Страсті]]: пробиті руки і ноги, садно на плечах, синці на голові, пробита груди. Лик, який відображений на Плащаниці, дивно нагадує лик [[Христос|Христа]] у традиційній [[іконографія|іконографії]]. Комісії учених не знайшли на тканині жодних слідів фарби або взагалі відбитка штучного походження, хоча залишається загадкою, яким чином відбиток виник.
+
-
 
+
-
На думку англійського вченого Яна Вілсона, Плащаниця була збережена першими християнами і спочатку зберігалася в [[Сирія|Сирії]], у м. [[Едес]]і (де іменувалася [[Нерукотворний образ]]). Потім вона була перенесена до [[Константинополь|Константинополя]] і в [[1204]] викрадена звідти хрестоносцем [[Де Шарне]].
+
-
 
+
-
Багато вчених переконані, що [[Плащаниця]] — це справжній погребальний саван Христа <ref>Арутюнов С., Жуковская Н., Туринская Плащаница, "Наука и жизнь", 1984, № 12; Wilson J., The Turin Shroud, L., 1968; Weaver К. Р., The Mystery of the Shroud, "National Geographic", 1980, № 6.</ref>
+
-
 
+
-
-->
+
-
 
+
-
 
+
-
{{WikiCopyRight}}
+
-
[[Категория:требует категоризации]]
+
-
[[Категория:Библеистика]]
+
-
[[Категория:Археология]]
+

Текущая версия на 21:21, 5 ноября 2013

  1. redirect ej:Библейская археология
Личные инструменты
 

Шаблон:Ежевика:Рубрики

Навигация